ПАСИФЛОРА ІНКАРНАТНА — Passiflora incarnata L. (лат. passio — страждання; incarnatus — що став плоттю) — рослина з родини страстоцвітих Passifloraceae; рос. назви: пассифлора (страстоцвет) инкарнатная, пассифлора мясо-красная, кавалерийская звезда.
П.і. — багаторічна трав’яниста ліана, що досягає 6 м завв. в умовах вологих субтропіків Кавказу, а в умовах Краснодарського краю — 1,5–2 м. Кореневище добре розвинене, горизонтальне, довжиною в декілька метрів; стебло повзке, при відсутності опори стелиться, олистяне, при основі здерев’яніле. В умовах Кавказу надземна частина щорічно відмирає, а навесні відростає із бруньок, які зберігаються на кореневищах. Листки прості, знизу сіруваті, по краю дрібнопильчасті. У пазухах листків розвиваються вусики, якими рослина чіпляється за опору. Квітки дуже оригінальні, парні, поодинокі, двостатеві, великі (близько 5 см та більше в діаметрі), на довгих квітконіжках, пелюстки видовжені, блідо-лілові, з двоповерховим розташуванням рясних облямівок, над якими знаходиться ряд тичинок, а далі — ряд маточок. Плід їстівний, соковитий, ягідоподібний, при дозріванні жовтогарячий, із трьома гніздами чорних насінин. Батьківщина П.і. — Бразилія. З 1960 р. розпочато її інтродукцію в Грузії (Аджарія). Як офіцинальну ЛРС використовують траву П.і. — Herba Passiflorae incarnatae. Траву заготовляють протягом вегетаційного періоду: у фазу бутонізації, цвітіння та на початку плодоносіння. Трава П.і. містить до 0,05% суми алкалоїдів, серед яких головними є гармін, гарман, гармол. Крім алкалоїдів, у траві П.і. наявні пектинові речовини, фенольні сполуки, флавоноїди: вітексин, сапонаретин, орієнтин, гомоорієнтин, шафтозид, ізошафтозид, віценін, мальтол; кумарини: умбеліферон, хінони, аскорбінова кислота; слідова кількість етерної олії. Вміст алкалоїдів коливається залежно від вегетації. Деякі вчені вважають, що діючими речовинами П.і. є флавоноїди, зокрема, вітексин, а інші — алкалоїди, зокрема, гарман.
Препарати П.і. — рідкий екстракт П., Пасит, Новопасит використовують при неврастенії, безсонні, хронічному алкоголізмі, клімактеричних порушеннях. Препарати пасифлори мають яскраво виражені седативні, снотворні й протисудомні властивості, вони практично нетоксичні. Застосовують їх при неврастенічних станах, при різних функціональних захворюваннях нервової системи, які супроводжуються підвищеною збудливістю, безсонням, головним болем, а також при гіперкінезах, постгрипозних арахноїдитах, клімактеричних розладах і при іншій патології ЦНС. Літ.: Муравьева Д.А. Тропические и субтропические лекарственные растения. — М., 1983; Палов М. Энциклопедия лекарственных растений. — М., 1998; Шретер А.И., Муравьева Д.А., Пакалн Д.А. та ін. Лекарственная флора Кавказа. — М., 1979; Bisset N.G., Wichtl М. Herbal Drugs and Phytopharmaceutical. — 2000.